Показано с 1 по 1 из 1
  1. #1

    По умолчанию Проблеми «на рівному місці» при отриманні дублікату установчих документів.



    Отримати дублікат втрачених установчих документів у відділі державної ресєтрації виявляється може бути проблематично. Принаймні у наступній ситуації.

    В чому полягає складність? Почну спочатку. Є ТОВ, учасниками якого є дві фізичні особи, у кожної з якої по 50% у статутному капіталі товариства. Одна особа помирає. Спадкоємець успадковує частку, але по нашому закону для реалізації цієї частки йому необхідно вступити до ТОВ. Для цього потрібно провести Загальні Збори, на яких необхідно прийняти рішення про те щоб виключити померлого учасника зі складу учасників, і включити спадкоємця який успадкував 50%. Питання перше. Як провести Загальні Збори учасників якщо відповідно до закону і статуту товариства щоб такі збори були повноважними на них має бути присутні учасники які володіють частками що у сукупності становлять мінімум 60%? Однозначної відповіді на це питання немає, і схоже при внесенні змін до статуту і подачі документів державному реєстратору все залежатиме від того як останній протлумачить положення Цивільного Кодексу України, і головне, Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (якого державні реєстратори дотримуються настільки жорстко, що часом доводять до абсурду).

    Але це ще не все. Для того щоб внести зміни до статуту необхідно мати на руках цей статут, а у даному випадку все ускладнюється тим що статут був загублений. Ну що ж, нічого іншого не лишається як іти і отримувати дублікат у відділі державної реєстрації. Ще один момент. Так сталося що директором ТОВ був учасник який не помер. Тому він міг від імені Товариства подати всі необхідні документи державному реєстратору, отримати дублікат загубленого статуту, і вже тоді реєструвати зміни і таке інше. Оцей директор, він же учасник ТОВ який має 50%, зібрав всі документи, заповнив особисто реєстраційну картку, і як директор Товариства який має право діяти від імені Товариства уповноважив довіреністю представника для того щоб останній подав всі документи державному реєстратору.

    Державний реєстратор відмовився прийняти документи. Процедура подання документів виписана лише в одній ч. 15 статі 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Цей пункт починається таким реченням: «У разі втрати оригіналів установчих документів засновники (учасники) юридичної особи або уповноважений ними орган чи особа подає державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заяву про втрату оригіналів установчих документів встановленого зразка». Державний реєстратор розтлумачив даний текст таким чином, що представник за дорученням від директора не мав права подавати заяву, бо нібито його могли уповноважити на подачу заяви лише учасники, а не директор. Але по-перше, у даному випадку це неможливо вже через те що один з учасників помер. Навіть якщо уявити ситуацію де всі учасники живі, на думку державного реєстратора вони абсолютно всі, спільно, на загальних зборах, мали би прийняти рішення про те щоб уповноважити представника подати заяву від імені Товариства. Відповідно до ч.2 ст. 98 Цивільного Кодексу, рішення Загальних Зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Закон ніде не передбачає того що якісь рішення в ТОВ мають прийматися єдиноголосно. Тим більше якщо мова йде про таку дрібницю як уповноваження представника подати документи до відділу державної реєстрації. Тим більше, що учасник який володів 50% помер а його спадкоємець ще не прийнятий до Товариства. Тим більше що показати державному реєстратору як повинні прийматися рішення відповідно до Статуту неможливо, адже Статут загублений, і власне ТОВ якраз намагається отримати дублікат.

    Очевидно, що вимога державного реєстратора є неправомірною, але такого державного реєстратора, який не помічає нічого окрім Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» це не хвилює. Чому директор, який здійснює поточне управління ТОВ, підписує від його імені договори, укладає інші угоди, відкриває рахунок в банку, бере кредит, тощо, заповнює і підписує від імені ТОВ інші реєстраційні картки не може за довіреністю з печаткою ТОВ, від імені ТОВ, уповноважити представника просто занести документи до відділу державної реєстрації? Очевидно що може. Але державні реєстратори, користуючись юридичною неграмотністю населення, користуючись тим що державний апарат в Україні працює дуже повільно, користуючись довготривалою процедурою оспорювання їхніх рішень у суді, на своєму місці нерідко по своєму трактують положення закону. А це у свою чергу ще більше підриває довіру підприємців до Уряду, а також паралізує нормальне ведення бізнесу в Україні.

    Відповідний запит направлений до Державної реєстраційної служби України, тому відповідь ми теж зможемо опублікувати.
    Последний раз редактировалось olexiydoroshenko; 21.10.2014 в 12:26.
    молодший юрист PROXIMA




Метки этой темы

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •