Показано с 1 по 7 из 7
  1. #1

    По умолчанию Хто, як та за якою процедурою хоче ліквідувати Держпідприємництво?



    Хто і як і за якою процедурою може ліквідувати Держпідприємництво?

    Держпідприємництво хочуть ліквідувати. 30 квітня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 252 «Про Державну регуляторну службу України» згідно з якою ліквідується Держпідприємництво, а його функції ділять між собою новостворена (насправді створена лише на папері) Державна регуляторна служба та Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

    Це викликало незадоволення серед підприємств та організацій, з якими Держпідприємництво тісно працювало протягом тривалого часу. Оскільки мова йде про нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України що містить норми тривалого застосування та регулює однотипні відносини сфері регулювання/дерегулювання господарських відносин, такий акт може бути оскаржений до суду широким колом осіб.

    Своїм правом скористалася Всеукраїнська громадська організація «Спілка кризис-менеджерів України», яка звернулася в адміністративний суд з позовом до Кабмінупро скасування його Постанови. Також, в якості забезпечення позову до суду було подане клопотання про зупинення дії Постанови.

    Судовий розгляд призначений на 13 серпня цього року. Яким би не було рішення суду, воно неодмінно викличе суспільний інтерес. Адже предметом спору є життя/смерть єдиного державного органу що здійснює дерегуляцію, і відповідно до Положення про себе має повноваження скасовувати або зупиняти дію актів інших органів державної влади, їх посадових осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з поданнями про скасування або зупинення дії регуляторних актів, що суперечать принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності або прийняті з порушенням установлених законом вимог.

    Що таке Держпідприємництво?

    Держпідприємництво в тому вигляді в якому воно існує сьогодні було утворене указом Президента від 19 грудня 2011. Положення Про Держпідприємництво затверджене указом Президента від 30 березня 2012. Проте ця інституція, яка існувала під різними назвами, має свою довгу історію. Ще у 1997 році вперше був створений прототип сьогоднішнього Держпідприємництва. Цей орган називався у різні часи і Держкомпідприємництво, і Комітет чи Служба з питань регуляторної політики та підприємництва. На сьогодні офіційна назва цього органу -Державна служба України з питань з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Скорочено – Держпідприємництво (скорочено, еге ж)

    Держпідприємництво входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності. Діяльність Держпідприємства спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

    Станом на сьогодні, відповідно до оновленої Конституції України, Кабінет Міністрів України уповноважений створювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, а також призначати чи звільняти з посади їх керівників.Такі повноваження Кабміну додалися у зв’язку з прийняттям Закону «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21.02.2014. Таким чином, відповідно до положень Конституції, Кабмін має право ліквідувати Держпідприємництво.

    Проте ніхто не скасовував і не міняв конституційний принцип який стосується усіх без виключення органів державної влади. Дозволено тільки те що прямо передбачено законом. Відповідно до статті 19 Конституції України:

    «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»

    Спосіб за яким Кабмін може ліквідувати Держпідприємництво виписаний у законі «Про Кабінет Міністрів України», постановах самого ж Кабміну «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», «Про порядок здійснення заходів пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», «Про затвердження регламенту Кабінету Міністрів України».

    Так от, на думку Спілки яка подала позов, передбачений нормативно-правовими актами спосіб прийняття Постанови про ліквідацію був недотриманий Кабінетом Міністрів. Що і стало підставою для пред’явлення позову.

    Аргументи проти скасування Держпідприємництва.

    1. Аргумент про порушення принципів публічності та гласності на етапі проектування Постанови.

    У своєму позові Спілка звертає увагу на порушення Кабміном таких принципів як гласність, відкритість та прозорість. Це конституційні принципи, які насправді стосуються всіх органів державної влади. В даному випадку порушення цих принципів вбачається у недотриманні Кабміном процедури обов’язкових консультацій з громадськістю на етапі розроблення Постанови, а також невиконання свого обов’язку донести інформацію про роботу над актом що має важливе суспільне значення до вух та очейбільшості громадян.

    За інформацією Спілки, Кабінетом Міністрів не були проведені обов’язкові консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення попри те що на необхідності проведення таких консультацій вказується у пункті 12 постанови Кабміну «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

    Відповідно до цього пункту:

    «В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо:

    проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов'язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами». Під публічним обговоренням мається на увазі проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю, теле або радіодебатів, Інтернет-конференцій чи, електронних консультацій.

    Чи має важливе суспільне значення ліквідація Держпідприємництва чи ні, ці питання залишаються на розгляд суду. Від себе лишехочу зазначити, що для для прав та інтересів громадян це питання таки має значення. Адже, як вже мною було зазначено на початку Держпідприємництво здійснює дерегуляцію і має повноваження скасовувати процедури контролю які переврегульовують і ускладнюють ведення бізнесу в Україні. Окрім не проведених консультацій, на думку Спілки, Кабмін не довів до широких мас громадян проведення роботи над даною Постановою, хоча міг і зобов’язаний був це зробити.

    Відповідно до статті 17 вищезгаданої у цьому розділі постанови «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»,орган виконавчої влади для проведення електронних консультацій з громадськістю розміщує на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада» та на своєму офіційному веб-сайті інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення, текст проекту акта, винесеного на обговорення, електронну адресу для надсилання пропозицій та зауважень і номер телефону, за яким надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення.

    Спілка у своєму позові наголошує, що ні на одному офіційному сайті органів державної влади, ні на веб-сайті «Громадське суспільство і влада» не було розміщено жодної інформації про обговорення Постанови. На додаток, консультацію з громадськістю не було включено до «Оріентованих планів консультацій з громадскістю», хоча Кабмін відповідно до статті 6 мав обов’язок це зробити.

    Також, відповідно до статті 50 закону України «Про Кабінет Міністрів України» проекти актів Кабінету Міністрів, внесені на його розгляд реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів. Зареєстровані проекти вносяться до бази даних електронної комп’ютерної мережі. Потім здійснюється їх оприлюднення на офіційному веб-сайті. Проекти актів Кабміну що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов’язки громадян України, підлягають попередньому оприлюдненню. Спілка стверджує що належного оприлюднення проекту не здійснювалось, фахівці до опрацювання проекту Постанови не залучались.
    З огляду на все вище написане,на переконання позивача, Кабміном не було здійснено належних заходів щодо доведення до публічності положень Постанови на етапі її розробки. Не було проведено жодних заходів публічного обговорення. Кабміном був застосований неприйнятний суспільству авторитарний стиль та кулуарність.

    2. Аргумент про неналежну процедуру прийняття рішення.

    У своєму позові Спілка поставила під сумнів дотримання належної процедури прийняття рішення на засіданні Кабінету Міністрів.Так у позові зазначається, що на засідання Кабміну питання про розгляд Постанови виносилось з голосу, а також проект який було винесено на голосування корінним чином відрізнявся від проекту Постанови яка була направлена на експертизи до відповідних відомств та служб. Для підтвердження цих фактів, Спілка просить суд витребувати у Кабміну проект Постанови який було внесено на обговорення на засіданні Кабміну коли приймалась Постанова, а також протокол того засідання.

    Відповідно до закону «Про Кабінет Міністрів України»,за результатами засідання складається протокол. Такий протокол є офіційним документом. Він підписується головуючим на засіданні та керівником Секретаріату Кабінету Міністрів.Протокол засідання разом з оригіналами прийнятих актів Кабінету Міністрів та іншими матеріалами, розглянутими на засіданні, передається для постійного зберігання до архіву.

    3. Аргумент про порушення процедури погодження.

    Спілка посилається на порушення Регламенту Кабінету Міністрів у частині процедури погодження проекту постанови. Регламентом, у параграфі 33 визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів підлягають обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань). Процедура погодження ще регулюється у багатьох параграфах Регламенту.Вважаючи себе одним із заінтересованих органів, Держпідприємство звертає увагу що до них не надходило жодних повідомлень на етапі проектування Постанови. З ними не погодили та не поцікавились їхньою позицією щодо прийняття Постанови, незважаючи на те що вона суттєво впливає на їх права та обов’язки.

    4. Аргумент про недоцільність.

    Відповідно до Постанови «Про здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», пропозиція щодо ліквідації органу обов’язково має мати обґрунтування щодо доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такого органу або передачі їх іншим органом виконавчої влади. У коротенькій Преамбулі до Постанови зазначено що Постанова прийнята з метою запровадження системного підходу і налагодження результативної роботи з поліпшення бізнес-клімату в Україні. Ніякого іншого обґрунтування доцільності в Постанові немає. Також, Спілка заявляє що Кабміном жодним чином не вказано що запропонований Постановою механізм є більш ефективним та дієвим. Постанова приймалася з метою з метою «запровадження системного підходу і налагодження результативної роботи з поліпшення бізнес-клімату в Україні» (це по суті вся преамбула Постанови).

    Що значить покращення бізнес-клімату та в чому буде полягати таке покращення, якщо по суті пропонується зруйнувати один державний орган, а його функції перекинути між Мінекономрозвитку і торгівлі і новий органом, руйнуючи при цьому сталі відносини що склалися у Держпіприємництва з підприємцями. Що буде зі штатом Держпідпримництва? Які власне функції пропонується поділити? І де власне тут системний підхід про який наголошується у преамбулі? На ці питання відповідей поки що немає. Можливо, в ході судового процесу та чи інша сторона пояснять свої аргументи, адже як я вже писав перше засідання по цій справі відбудеться 15 серпня 2014 року.

    Підсумок

    В підсумку, від себе хочу додати ще декілька слів. Загальновідомо, що вкрай зарегульованість і заплутаність українських процедур контролю та обліку створює значні перешкоди для розвитку бізнесу. Саме сфера господарської діяльності на сьогодні потребує якісної зміни. Про реформи говорять всі. Але хіба можна назвати такі дії Кабміну направленими на реформування? Руйнування однієї державної установи і копіювання та її місці іншої аж ніяк не вписується у проголошений Кабміном курс на зміни. До того ж, такі дії віджирають багато ресурсів. Кабміну потрібно витрачати час та сили на суд, знаходити зайві кошти для ліквідації та створення нової установи. Мета ж такої заміни є досить сумнівною, з огляду на скупу позицію Кабміну. Але попереду ще суд. Там буде видно.




  2. #2

    По умолчанию Хроніки ліквідації Держпідприємництва. Частина 2

    У минулій частині я розповів про ситуацію у якій опинилося Держпідприємництво. Якщо коротко, то 30 квітня 2014 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №252 «Про Державну регуляторну службу України», якою ліквідовується Держпідприємництво, а на його місці створюється Державна регуляторна служба України. Ця Постанова оскаржується до адміністративного суду Всеукраїнською організацією «Спілкою кризис-менеджерів України» та керівником Держпідприємництва – Бродським Михайлом Юрійовичем. Судове засідання призначене на 13 серпня 2014 року. Тексти обох позовів є у мене на руках. Представник Кабінету Міністрів у свою чергу відзив на позов не написав, суду ніяких додаткових пояснень не давав і просив перенести судове засідання для ознайомлення з матеріалами справи. Отож, станом на сьогодні позиція Кабміну у спорі інкогніто. Тому я зайнявся аналізом аргументів, які викладають у своїх позовах «Спілка кризис-менеджерів» та пан Бродський. Щодо Спілки, то у минулій статті мною були проаналізовані основні аргументи викладені у її позовній заяві до Кабінету Міністрів України про скасування Постанови про ліквідацію Держпідприємництва. У ж цьому матеріалі я розкажу про позовну заяву пана Бродського.

    Так от, аргументи у позовній заяві пана Бродського є схожими з аргументами Спілки. Тому я не буду повторюватися, і розповім лише про те нове що описується у позовній заяві. Нагадую, для тих хто ще не розуміє про що йде мова, мій попередній матеріал на цю тему можна прочитати у попередньому пості. Справа обіцяє бути цікавою. Можливо я навіть зроблю цілу серію публікацій присвячену цьому судовому спору, зважаючи на його актуальність. Одним словом, підприємці та всі ті хто колись працював з Держпідприємництвом і кому цікава його подальша доля, слідкуйте за публікаціями.

    Повертаючись до позовної заяви пана Бродського, то основні аргументи Позивача є наступними:

    Аргумент про неналежне обґрунтування Кабміном свого рішення.

    Позивач звертає увагу, що відповідно до закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та постанови Кабміну № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», при ліквідації та створенні нового органу виконавчої влади обов’язкове обґрунтування основних завдань і функцій нового органу та доцільності ліквідації старого. Також пропозиція щодо створення нового органу має включати фінансово-економічний розрахунок з визначенням джерел покриття витрат на його створення. Ні того ні іншого на думку пана Бродського здійснено не було.

    З огляду на це у позові зазначено наступне:

    «У документах, які на стадії погодження супроводжували Постанову №252 (вона ж Постанова про ліквідацію), не було наведено жодних обґрунтувань щодо доцільності відмови держави від виконання Держпідприємництвом своїх завдань та функцій. Натомість, згідно пункту 2 Постанови №252, основні функції та завдання Держпідприємництва майже в повному обсязі та незмінному вигляді передані новоствореному центральному органу виконавчої влади – Державній регуляторній службі України, крім повноважень та функцій з питань розвитку малого та середнього підприємництва. Тобто фактично відбулося лише перейменування одного й того самого центрального органу виконавчої влади та перерозподіл окремих функцій та повноважень між двома органами виконавчої влади»

    У позові також згадуються супровідні документи до Постанови, де в якості мотивів ліквідації зазначається «порушення балансу державного регулювання у сфері розвитку та державної підтримки малого та середнього підприємництва». На думку Позивача, Кабмін не навів жодних фактів такого «розбалансування». Позивач також не погоджується з преамбулою Постанови у якій зазначається що метою її прийняття є налагодження результативної роботи з поліпшення бізнес-клімату в Україні. Він вважає що розбудована на сьогодні Держпідприємництвом інституційна система по підтримці і розвитку бізнесу є досить ефективною. При цьому апелюється до рейтингу «DoingBusiness-2014», у якому завдяки старанням Держпідприємництва Україна піднялась протягом року аж на 28 пунктів, і займає 112 місце. Таким чином, на думку Бродського, Держпідприємництво на сьогодні в повному обсязі виконує всі покладені на нього обов’язки і тому його не потрібно ліквідовувати.

    Загалом у цьому позові багато звертається уваги на необґрунтованість дій Кабміну та акцентується на тому що ліквідація Держпідприємництва не матиме ніякого позитивного ефекту.

    Аргумент про порушення процедури прийняття рішення Кабміном.

    Процедура прийняття будь-якого рішення Кабінетом Міністрів виписана у його Регламенті. Кабінет Міністрів зобов’язаний діяти відповідно до законів України та Регламенту та у спосіб передбачений ними. Позивач вважає, що ухвалення Кабміном рішення про прийняття Постанови №252 про ліквідацію Держпідприємництва здійснено з численними порушеннями законів та Регламенту.

    По-перше, суб’єкт внесення проекту Постанови на розгляд Кабміну невідомий. Відповідно до закону «Про центральні органи виконавчої влади» та постанови «Про затвердження порядку здійснення заходів пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», такими суб’єктами є Прем’єр-міністр України та Міністри. Тобто, лише вони могли внести проект Постанови про ліквідацію на розгляд Кабміну. Позивач в тому числі просить суд з’ясувати хто вніс Постанову на розгляд.

    По друге, Позивач вказує на численні порушення Регламенту при прийнятті Постанови. Порушення стосуються п.5 параграфу 33 (проект Постанови не був погоджений з усіма заінтересованими сторонами), п.7 параграфу 33 (до підготовки проекту Постанови не залучався жоден представник всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців), параграфу 34 (не здійснено жодних фінансово-економічних розрахунків), п.1 параграфу 37 (проект Постанови не був надісланий до Держпідприємництва перед його внесенням на розгляд), п.1 параграфу 50 (проект Постанови був внесений на розгляд без довідки про погодження проекту Постанови, протоколу узгоджених позицій, висновку Мінюсту), п.1 параграфу 55 (при внесенні на розгляд проект Постанови був не завізований Першим віце-прем’єр-міністром, Віце-прем’єр-міністром, а також відсутні висновок Секретаріату Кабінету Міністрів України та протокол засідання урядового комітету), тощо.

    По-третє, Позивач вказує на порушення Регламенту при оформленні Постанови після її прийнятті на засіданні (30.04.2014) до її офіційного опублікування (16.07.2014). Так, вже після прийняття зазначеної Постанови, Держпідприємництву був вперше надісланий текст Постанови на погодження. Держпідприємництво надіслало свої зауваження, проте Кабміном не було вжито необхідних узгоджувальних процедур. Позивач підкреслює, що після прийняття Постанови на засіданні Кабміну, вона тривалий час залишалась оформлена неналежним чином, що прямо суперечить Регламенту. Такою недоофомленною, вона залишалася до 04.06.2014, коли Кабмін вирішив доопрацювати Постанову, доопрацював її, і вдруге надіслав на погодження. Держпідприємництву. І вдруге Держпідприємництво надіслало свої зауваження, і знов без проведення узгоджувальних процедур, Постанова про ліквідацію 16.07.2014 була офіційно опублікована в Урядовому Кур’єрі.

    Цим самим Позивач хоче донести до суду той факт, що була порушена процедура що передувала прийнятті Постанови, так і процедура після прийняття Постанови до її офіційного опублікування.

    Підсумок

    Ще раз нагадую, що судовий процес по цій справі відбудеться 13 серпня. Сподіваюсь тоді представник Кабінет Міністрів висловить свої заперечення. Чи визнає суд порушення процедури прийняття Постанови №252 про ліквідацію Держпідприємництва? Яку сторону прийме суд? Все це у наступних статтях.
    молодший юрист PROXIMA

  3. #3

    По умолчанию Попереднє судове засідання

    13 серпня 2014, в приміщенні окружного адміністративного суду міста Києва відбулося попереднє слухання цієї справи. Всі представники з’явилися. Також прийшли вільні слухачі. З боку позивачів були представники Всеукраїнської громадської організації «Спілка кризис-менеджерів України» та Бродського Михайла Юрійовича. З боку відповідачів – представник Кабінету Міністрів. Вільні слухачі – я та працівники Держпідприємництва. Працівники, мабуть, більше серед усіх переживали за цю справу. Засідання почалося із запізненням.

    Після того як були ідентифіковані учасники процесу, нас запросили зайти в залу. Справу слухав суддя Костянтин Кобилянський. Видно у судді, як і у мене, був складний день. Подумками він був десь далеко-далеко, зовсім не у залі суду. Та все ж суддя швидко зібрався, і судове засідання почалося.

    Спочатку розглядали наявні клопотання. Клопотань було декілька. Перше клопотання стосувалося об’єднання позовів Спілки і Бродського в одне провадження. Клопотали представники позивача, мотивуючи це тим що обидва позови подані щодо одних і тих самих підстав. Представник відповідача просив відхилити клопотання. На його думку, перешкоджає цьому наявність різних аргументів в позовах, а також, те що це все ускладнить. Він звертав увагу на те що потрібно буде друкувати наново інформаційне повідомлення про оскарження Постанови в офіційному виданні. Суддя Костянтин Кобилянський вирішив клопотання задовольнити, і продовжити розгляд справи.

    Наступним було клопотання про забезпечення позову через зупинення дії Постанови. Знову подавали клопотання позивачі. На їх думки при чинності Постанови у будь-який момент можуть почати ліквідовувати Держпідприємництво, звільнювати з посад працівників. Це ускладнить розгляд справи. Представник Кабінету Міністрів, який до речі вперше дізнався про це клопотання, сказав що це нічого не ускладнить. Суддя запитав чи вже почали ліквідацію Держпідприємництва. Позивачі сказали що ще ні, але у будь-який момент можуть почати. Суддю це не переконало, і він відхилив дане клопотання.

    Представник Кабінету Міністрів заявляв також клопотання про залучення до справи в якості третьої сторони що не заявляє самостійних вимог – Мінекономрозвитку України. Адже це розробник Постанови, а також міністерство що подавало проект Постанови на розгляд Кабміну. Представники позивача заперечували. На їх думку багато людей доклались до розробки та прийняття Постанови, а тому теоретично їх теж можна залучити. Проте в цьому немає сенсу. Все це лише може ускладнити розгляд справи. Суддя, який явно не хотів нічого собі ускладнювати, вирішив нікого не залучати в якості третьої сторони. Таке враження, що аргумент про «ускладнення» справи діє в будь-якому аргументі на будь-якого суддю.

    Також розглядали клопотання про витребування додаткових доказів. Представник Кабміну попросив у позивачів статут Спілки. Щоб переконати в тому що дана справа взагалі зачіпає їх права та обов’язки. А позивачі просили стенограму засідання Кабміну і ще деякі документи якими мала би супроводжуватися Постанова. До речі, забув сказати що представник Кабміну приніс і віддав судді деякі додаткові матеріали що стосувалися порядку прийняття Постанови (протокол судового засідання, висновок Мінюсту, ще щось там). Суддя не сильно перепитував, і просто прийняв всі документи.

    Більше клопотань не було. Суддя вирішив закінчити це судове засідання, і призначати наступне на 4 вересня. Сказав що наступне засідання відбудеться за участю колегії. Зазвичай судді, у справах в яких серед вимог є зупинення дії чи скасування актів Кабінету Міністрів, не дуже хочуть брати всю відповідальність на себе, і вирішують розділити її в колегії. Схоже, суддя Костянтин Кобилянський думає так само. Ну, якщо це не суперечить закону, то чому б і ні.

    Що ж, схоже весь екшен розпочнеться 4 вересня. Чекаємо.
    Последний раз редактировалось Алексей Дорошенко; 14.08.2014 в 17:06.
    молодший юрист PROXIMA

  4. #4

    По умолчанию

    Если кого-то интересует какие-то документы по этому делу, то можем поделиться...

    Предлагаю обмен мнениями по поводу ликвидации Государственной службы.
    Управляющий партнер PROXIMA
    Блоги на LB.ua
    Блоги на Бизнес.ua
    Блоги на Еспресо TV

  5. #5

    По умолчанию Держпідприємництво залишається. Рішення суду та справжні мотиви Кабінету Міністрів.

    18 вересня 2014 року, окружним адміністративним судом міста Києва таки було прийнято рішення у формі постанови на користь Держпідприємництва. Постанова Кабінету Міністрів від 30.04.2012 № 252 «Про Державну регуляторну службу України» визнана протиправною і скасована відповідно. Суд сприйняв аргументи Держпідприємництва, і в постанові суду перераховуються всі допущені Кабінетом Міністрів України порушення, які були вказані в позові і знайшли відображення в моїх попередніх матеріалах. Тому перераховувати ще раз в чому Кабмін був неправий не має змісту. Я краще зверну увагу на один цікавий момент. У тексті постанови суду, вміщена ціла стенограма сумнозвісного засідання на якому здійснювалося обговорення рішення про ліквідацію. Хоча головні персонажі замінені на тег ОСОБА_2, ОСОБА_3 і так далі, зрозуміло що учасниками обговорення є урядовці. Зокрема, міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак та Олександра Кужель. Рішення суду та уривки стенограми вже були обсмоктані у ЗМІ. Більш повний текст стенограми викладений у тексті постанови суду. Викладаю і я його. Отже, обговорення проекту Постанови Кабміну № 252 здійснювалося таким чином:

    «ОСОБА_2 - Постанова пропонує ліквідувати Державну службу з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва, яку очолює ОСОБА_1, і утворити Державну службу з питань підтримки та розвитку підприємництва. Пропонується підтримати з доопрацюванням, можливо, зміни назви.

    ОСОБА_3 - Топорно працюєте.

    ОСОБА_2 - Зато просто и понятно.

    ОСОБА_3 - Ми підтримуємо. Тільки у мене питання.
    По-перше, питання в назві. В нас по закону як написано? Ми створюємо служби, агентства, інспекції. А департаменти?

    ОСОБА_4 - Ні, три види. Департаменти - це структура служби, агентства, інспекції, або міністерства, або іншого центрального органу виконавчої влади. ЦОВВ під міністерствами - це служби, агенції, інспекції.
    По функціоналу. Службою називають той ЦОВВ, який...

    ОСОБА_3 - Та не служба. Це не може бути службою.

    ОСОБА_4 - В принципі, як по закону про ЦОВВ. Службою називається той ЦОВВ, який в переважності функцій має адміністративні послуги, інспекція - контролюючі, в агентства превалююча функція - управління майном. Але тут управління майном - ні, інспекція - теж ні, залишається тільки служба. В агентства головна функція має бути управління майном.

    ОСОБА_3 - Де таке написано?

    ОСОБА_4 - В Законі «Про центральні органи виконавчої влади».».

    В подальшому обговорення проекту Постанови Кабінету Міністрів України №252 продовжено наступним чином:

    «ОСОБА_5 - ОСОБА_3, постановление, о котором Вы меня спросили, я прошу Вас не принимать. Оно подготовлено без обсуждения. Оно полностью разрушает... Я буду жесточайшим критиком, если примут это постановление. Вы убиваете госкомитет, который имеет функцию регуляторной политики. Здесь специально убивается это. Оно выполняет Закон «О регуляторной политике», не может быть ни под одним министерством...

    ОСОБА_6 - Дозвольте продовжити? По пункту 4.14.

    ОСОБА_5 - Прошу снять его и отработать с Советом предпринимателей и с Верховным Советом.

    ОСОБА_2 - Коли я доповідав за відсутності народного депутата, я пояснював, у чому ідея створення такого кроку. Про критику відсутності регуляторної політики - це є пункт, який передбачається в Положенні про Державну службу, очевидно, ця функція буде там передбачена. Якщо є зауваження стосовно скерування і координації Кабінету Міністрів через Міністра економічного розвитку і торгівлі, ми можемо внести зміни і залишити це в скеруванні Кабінету Міністрів. Але Закон «Про центральні органи виконавчої влади» говорить про те, що повинно бути скерування через міністра. Плюс я хотів би нагадати, що ми в нашій дискусії піднімали питання про можливість приєднання це як департаментом до Мінекономрозвитку, хоча мені видається, що приєднувати департаментом до Мінекономрозвитку не варто. Тому пропоную прийняти і доручити Мінекономрозвитку врахувати ті зауваження, які ми висловимо сьогодні.

    ОСОБА_5 - Дозвольте я висловлю свої зауваження?
    Я є фундатором започаткування в країні державної регуляторної політики. Це світова практика. Вивчали ми її в Європі. В кожній країні світу нема права органу, який виконує основні функції державної регуляторної політики і дерегуляції, бути підпорядкованим будь-якому органу, крім Кабінету Міністрів.
    Наприклад, в Англії Прем'єр-міністр ніколи не візує документ, якщо нема підпису органу з регуляторної політики і дерегуляції. Це не може бути підпорядкований міністру будь-якому, тому що той же міністр, його рішення підпадає під той самий обов'язковий розгляд з регуляторної політики і дерегуляції.
    Я роблю зауваження Міністру Кабінету Міністрів, що він порушив виконання Закону «Про основні засади державної регуляторної політики», бо з першого дня початку роботи Уряду жодне рішення практично не розглядається і багато рішень виносяться з порушенням Закону «Про основні засади державної регуляторної політики».
    Регуляторна політика є в світі єдиним першим фільтром створення корупції. Через розгляд, через підприємництво, через публічний розгляд документів, які стосуються підприємницького середовища, це має назву Закон «Про основні засади державної регуляторної політики», це основна функція цього комітету. Цей комітет, на жаль, практично зруйнував Уряд ОСОБА_7. Зараз, коли я спускалася, до мене підійшли люди і просили зробити велику зустріч бізнесу, яку ми будемо готувати зараз як правляча команда, тому що практично перестали урядовці серйозно працювати з підприємцями. Вони на грані зриву. Буде Майдан, але інший. І тому я прошу не приймати зараз цю постанову, бо вона викличе дуже негативне несприйняття. Крім того, що ОСОБА_1 ви не знімаєте, немає роботи, невиконання закону, і я просто здивована, що Міністр фінансів не каже, скільки коштуватиме коштів з бюджету, щоб змінити всі печатки, всі назви. Яка зараз в цьому потреба, якщо треба виконувати зовсім інші задачі?

    ОСОБА_2 - Можна я відповім? Закон «Про Кабінет Міністрів», розділ 5, стаття 21, пункт 4: «Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівник яких не входить до складу Кабінету Міністрів, спрямовується і координується міністром». Тому пункт 1 проекту постанови, яка пропонується, виписано в такій редакції. Але я ще раз кажу: якщо є на це воля колегіального органу Кабінету Міністрів, ми можемо не підпорядковувати, точніше, не пропонувати спрямовувати і координувати Кабінету Міністрів діяльність через Міністра економічного розвитку. Але це, з моєї точки зору, є порушення закону. Для ОСОБА_8 я хотів би повторити: ми ліквідовуємо орган, де ми не можемо змінити керівника, і створюємо інший орган, який виконуватиме ті самі функції. Ми про це з Вами говорили два місяці.

    ОСОБА_5 - Это не путь - ликвидировать орган и тратить из бюджета деньги на замену всех...

    ОСОБА_6 - Я прошу, з великою повагою до голови комітету, ми Вас вислухали.».

    Судді, прочитавши цю стенограму напевне переконалися у справжніх намірах деяких урядовців просто замінити директора якого вони не можуть контролювати на більш лояльного керівника. Ні про яке поліпшення бізнес-клімату і про налагодження системного підходу для захисту підприємництва мова не йшлася. Кабінет Міністрів в черговий раз зганьбився, а Держпідприємництво працюватиме і далі.
    молодший юрист PROXIMA




  6. #6
    Регистрация
    27.01.2009
    Сообщений
    11,698

    По умолчанию

    Ну, и что?

    "Проказница Мартышка,
    Осел,
    Козел
    Да косолапый Мишка
    Затеяли сыграть Квартет.
    Достали нот, баса, альта, две скрипки
    И сели на лужок под липки, -
    Пленять своим искусством свет.
    Ударили в смычки, дерут, а толку нет.
    "Стой, братцы, стой! - кричит Мартышка. - Погодите!
    Как музыке идти? Ведь вы не так сидите.
    Ты с басом, Мишенька, садись против альта,
    Я, прима, сяду против вторы;
    Тогда пойдет уж музыка не та:
    У нас запляшут лес и горы!"
    Расселись, начали Квартет;
    Он все-таки на лад нейдет.
    "Постойте ж, я сыскал секрет! -
    Кричит Осел, - мы, верно, уж поладим,
    Коль рядом сядем".
    Послушались Осла: уселись чинно в ряд;
    А все-таки Квартет нейдет на лад.
    Вот пуще прежнего пошли у них разборы
    И споры,
    Кому и как сидеть.
    Случилось Соловью на шум их прилететь.
    Тут с просьбой все к нему, чтоб их решить сомненье.
    "Пожалуй, - говорят, - возьми на час терпенье,
    Чтобы Квартет в порядок наш привесть:
    И ноты есть у нас, и инструменты есть,
    Скажи лишь, как нам сесть!"
    "Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье
    И уши ваших понежней, -
    Им отвечает Соловей, -
    А вы, друзья, как ни садитесь,
    Всё в музыканты не годитесь".

    В чем, собственно, юридический интерес всего этого политического цирка? Тяжба государства с самим собой, по моему, к юриспруденции имеет весьма отдаленное отношение... Как мне кажется...
    Самое подозрительное - это одинаковое мнение двух и более юристов

  7. #7

    По умолчанию

    Це публічно-правовий спір. Управління державою провокує безліч конфліктів між особами та органами які мають владно-розпорядчі повноваження. Тому конфлікти між державними органами є звичайною справою. Майданчиком для вирішення цих конфліктів може бути як суд, так і ммм.... внутрішнє вирішення конфлікту шляхом переговорів і торгів між конфліктуючими сторонами без звернення до суду. Тобто конфлікт можна вирішити або публічно, або непублічно. В даному випадку було звернення в суд, і винесення цього спору в публічно-правову площину.
    молодший юрист PROXIMA

Метки этой темы

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •