Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 10 из 20
  1. #1

    Сообщение Задачі з цивільного права



    Задача 1.
    Цегляний завод відповідно до укладеного договору поставки повинен був відвантажити будівельному комбінату 20 тис. штук цеглі. Наприкінці року , у межаж якого припинялася дія договору , завод відвантажив тільки 9 тис. штук, а решту 11 тис. штук поставив на протязі першого кварталу наступного року. Зважаючи на те, що з 1 січня постановою уряду були підвищені ціни на цегляну продукцію, між сторонами виникла суперечка. Поставник вимагав, щоб 11 тис. штук цеглі було оплачено за новими цінами, бо в іншому разі він понесе збитки. Покупець настоював на тому, що розрахунок має бути за старими цінами.
    Як вирішити даний спір?

    Задача 2.
    Леонтович регулярно виконував роботи по виготовленню та реєстрації веб- сайтів на підставі договорів підряду із замовниками. Під час виконання замовлення на виготовлення сайту підприємства «Південь» Леонтович тяжко захворів , потрапив у лікарню і тому здав замовлення на 25 днів пізніше встановленого в договорі строку. Підприємство «Південь» висунуло вимогу про зменшення оплати за виконану роботу на відповідну суму. Леонтович не погодився на зниження вартості виконаної роботи , посилаючись на те, що договором підряду не передбачено випадків зменшення оплати за виконану роботу , а порушення ним строку договору сталося з причин, які він не міг передбачити і запобігти їм, тобто не з його вини.
    Підприємство «Південь» звернулося до суду і в позові зазначило, що Леонтович як підприємець повинен відповідати за не виконання умов договору незалежно від його вини, а його посилання на хворобу не повинно прийматися до уваги.
    Заперечуючи проти позову підприємства «Південь» , Леонтович стверджував, що він не вважає себе підприємцем, оскільки ніде в якості такого не зареєстрований.
    Чи повинен Леонтович відповідати за прострочення виконання умов договору підряду?



    Задача 3.
    Між заводом «Верстатобуд» та приватним підприємством «Космос» був укладений договір поставки, за яким завод повинен був передати деревообробні верстати на суму 10000 грн. Завод свої зобов`язання виконав вчасно, але приватне підприємство не розрахувалося за отримані верстати. Завод звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства суми заборгованості та моральної шкоди за невиконання умов договору.
    Чи правомірні вимоги заводу?Що буде об`єктом даних правовідносин?

    Задача 4.
    Сергій Мовчан з приводу закінчення школи отримав від бабусі подарунок – магнітофон. Через деякий час він спитав бабусю чи не буде вона заперечувати проти того, щоб він обміняв магнітофон на відеокамеру, яка належить його товаришу Колобову. Бабуся не заперечувала й письмово оформила свою згоду на укладення правочину. Обмін відбувся.
    Батько Сергія дізнавшись про обмін , звернувся до Колобова з вимогою повернути магнітофон і забрати відеокамеру, оскільки він своєї згоди на обмін не давав.
    Колобов відмовився і пояснив , що наскільки йому відомо, магнітофон подарував Сергію не батько, а бабуся, яка дала письмову згоду на укладення правочину. За таких обставин, як вважав Колобов , неповнолітній Сергій не потребує згоди батька на укладення правочину.
    Хто правий у цьому спорі ? Чи переміниться рішення , якщо мати Сергія дасть згоду на обмін по проханню бабусі?

    Задача 5.
    Бородіна пред`явила у березні 2008 р. Позов до Агіна про стягнення з нього 2 тис. гривень. У позовній заяві вона зазначила , що 15 листопада 2006 р. Агін купив у неї за 4 тис. грн.. кольє, але заплатив тільки 2 тис грн.., а на іншу суму видав позикову розписку, якою обумовив повернення боргу не пізніше 1 лютого 2006 р. Проте, після настання строку, Агін боргу не сплатив, мотивував несплату тим, що Бородіна у свій час не сплатила боргу його батьку, у спадковому майні якого Агін виявив розписку, видану Бородіною про одержання в борг 2 тис грн.. терміном на 2 місяці в квітні 2006 р. Агін знайшов розписку відразу після смерті батька в січні 2007 р. , але повернення боргу протягом усього цього часу не потребував, хоча збирався це зробити.
    Вирішіть спір.




  2. #2
    Регистрация
    21.03.2010
    Сообщений
    1,047

    По умолчанию

    Задача 1.

    ст. 691 ч.1 ЦК
    Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

    коментар:
    Ціна у договорі купівлі-продажу — це певна грошова сума, що сплачується покупцем продавцеві за придбане майно, що визначається договором купівлі-продажу. Згідно з до*говором купівлі-продажу покупець повинен прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналізуючи зміст коментованої статті, можна дійти висновку, що ціна товару за догово*ром купівлі-продажу може бути визначена: 1) договором; 2) законом. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, що встановлена договором купівлі-продажу (ст. 691 ЦК), якщо ціна не встановлена — з дотриманням правил ст. 632 ЦК (див. коментар до вка*заної статті). 669 Книга п'ята. Розділ III Згідно з Законом України «Про ціни і ціноутворення» в народному господарстві засто*совуються ціни і тарифи, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і та*рифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів. У залежності від організаційно-право*вої форми торгівлі ціни на товари можуть бути оптовими і роздрібними. Застосовуються також закупівельні ціни у випадку придбання продукції на підставі державного замовлен*ня. Деякі спеціальні вимоги щодо ціни можуть пред'являтися до окремих різновидів до*говору купівлі-продажу. Абсолютно вільно визначають ціну громадяни, які укладають ра*зові угоди купівлі-продажу, зокрема, на речових ринках. Особливий порядок визначення цін передбачений для зовнішньоекономічних договорів щодо індикативних цін (Положен*ня про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, затверджене Указом Президенту України від 10.02.96 р. № 124/96). Крім того, покупець зобов'язаний також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно став*ляться, необхідні для здійснення платежу. Це може бути передача певної суми грошей го*тівкою або проведення розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних до*ручень, розрахункових чеків, акредитивів тощо (див. главу 74 ЦК). Якщо ціна встановлена в залежності від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, під якою слід розуміти вагу товару з вирахуванням ваги тари, упаковки, а вага брутто — це вага товару з упаковкою. Зазначена норма є диспозитивною, оскільки сторонам надана мож*ливість встановлювати в договорі купівлі-продажу інші правила. Частина 3 коментованої статі передбачає можливість зміни ціни в залежності від показників, що її зумовлюють. Зокрема, якщо договором встановлено, що ціна товару підля*гає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), і при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідно*шення цих показників на момент укладання договору і на момент передання товару. Сторо*ни не вправі в односторонньому порядку змінювати умови договору щодо ціни товару (див. коментар до статей 651, 652 ЦК). Аналогічний спосіб визначення ціни передбачений і на випадок прострочення передан*ня продавцем товару. У такому випадку ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладання договору і на день передання товару, що встановлений у договорі. Якщо такий строк не встановлений у договорі, то в такому разі слід застосовува*ти положення ст. 530 ЦК. Відповідно до коментованої статті положення частини 3 ст. 691 ЦК застосовуються як загальні правила, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не ви*пливає із суті самого зобов'язання.
    Последний раз редактировалось ubroo; 28.10.2010 в 11:43.

  3. #3

    По умолчанию

    Задача 1
    А тут не потрібно посилатись на статтю 691 ???????

    Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, що встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений у договорі, — на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

  4. #4
    Регистрация
    21.03.2010
    Сообщений
    1,047

    По умолчанию

    Задача 2.

    Коментар до ст. 846 ЦК (витяг)
    Строки виконання робіт можуть бути також змінені у таких випадках:
    а) якщо зміна строків передбачена договором підряду;
    б) якщо виникли обставини непереборної сили;
    в) замовник не виконує чи неналежним чином виконує свої зобов'язання із фінансування об'єкту (робіт) або не надає підряднику потрібної технічної документації чи відпо¬відних дозволів;
    г) якщо внесені зміни до проектної документації.

  5. #5
    Регистрация
    21.03.2010
    Сообщений
    1,047

    По умолчанию

    Задача 3.
    Між заводом «Верстатобуд» та приватним підприємством «Космос» був укладений договір поставки, за яким завод повинен був передати деревообробні верстати на суму 10000 грн. Завод свої зобов`язання виконав вчасно, але приватне підприємство не розрахувалося за отримані верстати. Завод звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства суми заборгованості та моральної шкоди за невиконання умов договору.
    Чи правомірні вимоги заводу?
    Що буде об`єктом даних правовідносин?
    ст. 610,611,623,624,692 ЦК України

    Задача 4.
    Сергій Мовчан з приводу закінчення школи отримав від бабусі подарунок – магнітофон. Через деякий час він спитав бабусю чи не буде вона заперечувати проти того, щоб він обміняв магнітофон на відеокамеру, яка належить його товаришу Колобову. Бабуся не заперечувала й письмово оформила свою згоду на укладення правочину. Обмін відбувся.
    Батько Сергія дізнавшись про обмін , звернувся до Колобова з вимогою повернути магнітофон і забрати відеокамеру, оскільки він своєї згоди на обмін не давав.
    Колобов відмовився і пояснив , що наскільки йому відомо, магнітофон подарував Сергію не батько, а бабуся, яка дала письмову згоду на укладення правочину. За таких обставин, як вважав Колобов , неповнолітній Сергій не потребує згоди батька на укладення правочину.
    Хто правий у цьому спорі?
    Чи переміниться рішення , якщо мати Сергія дасть згоду на обмін по проханню бабусі?
    ст. 32 ч.2,4, ст. 222 ч.1 ЦК України




  6. #6

    По умолчанию

    Данило(18р) разом з чотирнадцятирічним Ігорем розпивали спиртні напої
    на подвір’ї школи і були притягнені до відповідальності робітниками міліції. Видом покарання став штраф.
    Визначте вид юридичної відповідальності, підстави та правомірність притягнення підлітків до відповідальності. Склад правопорушення
    Пожалуйста.....срочно нужно

  7. #7
    Регистрация
    21.03.2010
    Сообщений
    1,047

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Юлия17 Посмотреть сообщение
    Данило(18р) разом з чотирнадцятирічним Ігорем розпивали спиртні напої
    на подвір’ї школи і були притягнені до відповідальності робітниками міліції. Видом покарання став штраф.
    Визначте вид юридичної відповідальності, підстави та правомірність притягнення підлітків до відповідальності. Склад правопорушення
    Пожалуйста.....срочно нужно

    ст.12 КУпАП

    Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

    Стаття 178 КУпАП. Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді.

    Розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, або поява в громадських місцях у п’яному вигляді,
    що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    коментар до статті
    Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
    Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях
    у п'яному вигляді.
    Об'єктивна сторона діяння «розпивання спиртних напоїв у громадських місцях» полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв. Протиправним є
    розпивання будь-яких спиртних напоїв горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Що стосується розпивання у громадських
    місцях одеколонів, лосьйонів, політури та інших одурманюючих рідин на спиртовій основі, то такі дії також слід розцінювати як адміністративний проступок. Досягнення
    стану алкогольного сп'яніння є не обов'язковим, оскільки достатньо одного факту їх розпивання в місцях, спеціально не встановлених для цих цілей. Сутність поняття
    «розпивання» охоплює не тільки сам факт вживання спиртного напою, але й дії, що передують йому (наприклад, розливання спиртного напою в стакани).
    Іншим видом дій, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську
    мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки,
    нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв та розпивання яких у громадських місцях не заборонено. Не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п'яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною.
    Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.
    Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.
    Последний раз редактировалось ubroo; 08.01.2011 в 20:07.
    Итак будем искать того, что служит к миру и ко взаимному назиданию

  8. #8

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от ubroo Посмотреть сообщение

    ст.12 КУпАП

    Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

    Стаття 178 КУпАП. Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді.

    Розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, або поява в громадських місцях у п’яному вигляді,
    що ображає людську гідність і громадську мораль, -
    тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.



    про склад можно подробнее...обьект,субьект,обьективная и субьективная сторона..




  9. #9

    По умолчанию ПОМОГИТЕ РЕШИТЬ ЗАДАЧИ!

    Завдання № 1
    Відповідно до укладеного договору про надання послуг, викладач університету Іванова зобов’язалась підготувати Тетяну Денисову до складання вступних іспитів до юридичного інституту з основ правознавства. Зі свого боку Денисова зобов’язалась відвідувати зайняття тричі на тиждень та сплачувати за них навіть у випадку їх пропущення без поважної причини. Послуга викладача повинна була сплачуватися після кожного проведеного заняття. Через місяць Денисова відмовилась від трьохразового відвідування викладача на тиждень, та запропонувала зменшити їх кількість до одного разу на тиждень. Іванова в принципі не заперечувала, але наполягала, що навіть при цій зміні вона повинна сплачувати їй за два пропущених заняття, тобто кожне зайняття Денисова повинна була сплачувати у потрійному розмірі.
    Чи вправі Денисова порушувати умови договору щодо трьохразового відвідування занять викладача на тиждень, а не один раз, як вона того бажає?
    Чи правомірна вимога Іванової щодо оплати одного заняття в потрійному розмірі?
    Чи має право Іванова відмовитися від виконання договору у зв’язку з неможливістю його виконання через вину Денисової? І яким чином повинна бути сплачена її послуга в такому випадку?


    Завдання № 3
    Підприємство-вантажоодержувач звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з залізниці збитків від недостачі 20 ящиків консервів на загальну суму 1300 грн., що виникла при транспортуванні вантажу. При розгляді справи було встановлено, що представник станції призначення відмовився складати комерційний акт про недостачу вантажу, про що комісія у складі посадових осіб вантажоодержувача 13 листопада 2005 р. склала акт, який був зареєстрований 20 листопада 2005 р. Того ж дня вантажоодержувач надіслав начальнику Управління Південно-3ахідної залізниці скаргу на відмову станції скласти комерційний акт з приводу недостачі вантажу. Господарський суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що позивач припустився порушення вимог параграфу Правил перевезення вантажів, оскільки вантаж перевірявся 13 листопада 2005 р., а скаргу було подано лише 20 листопада 2005 р., через що приймальний акт від 13 листопада 2005 р. не може бути достатнім доказом вини перевізника в недостачі вантажу.
    Дайте аргументовану оцінку рішенню суду.

    Завдання № 4
    Між КСП “Прогрес” і Управлінням залізниці було укладено договір на перевезення 40 т. помідорів свіжого врожаю овочепереробному заводу.Подано 2 вагони, які були повністю завантажені. На станції призначення при прийнятті вантажу було виявлено повну непридатність помідорів для переробки. В акті експертизи, проведеної на вимогу одержувача, зазначено, що помідори забруднено залишками і випарами міндобрив. Тому продукція не може бути використана через загрозу отруєння і підлягає знищенню.
    Встановлено, що міндобрива були одержані агрофірмою “Весна”. Після вивантаження вагони зразу ж були подані під завантаження КСП “Прогрес”. КСП звернулося до залізниці з вимогою про відшкодування збитків.
    Дайте правову оцінку ситуації. Кому належить право вимагати відшкодування збитків? Хто є суб’єктом відповідальності за збитки завдані КСП?

  10. #10
    Регистрация
    21.03.2010
    Сообщений
    1,047

    По умолчанию

    Завдання № 1
    Відповідно до укладеного договору про надання послуг, викладач університету Іванова зобов’язалась підготувати Тетяну Денисову до складання вступних іспитів до юридичного інституту з основ правознавства. Зі свого боку Денисова зобов’язалась відвідувати зайняття тричі на тиждень та сплачувати за них навіть у випадку їх пропущення без поважної причини. Послуга викладача повинна була сплачуватися після кожного проведеного заняття. Через місяць Денисова відмовилась від трьохразового відвідування викладача на тиждень, та запропонувала зменшити їх кількість до одного разу на тиждень. Іванова в принципі не заперечувала, але наполягала, що навіть при цій зміні вона повинна сплачувати їй за два пропущених заняття, тобто кожне зайняття Денисова повинна була сплачувати у потрійному розмірі.
    Чи вправі Денисова порушувати умови договору щодо трьохразового відвідування занять викладача на тиждень, а не один раз, як вона того бажає?
    Чи правомірна вимога Іванової щодо оплати одного заняття в потрійному розмірі?
    Чи має право Іванова відмовитися від виконання договору у зв’язку з неможливістю його виконання через вину Денисової? І яким чином повинна бути сплачена її послуга в такому випадку?
    див. главу 63 ЦК України (Послуги)
    ст. 651 - 654 ЦКУ ?

    Завдання № 3
    Підприємство-вантажоодержувач звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з залізниці збитків від недостачі 20 ящиків консервів на загальну суму 1300 грн., що виникла при транспортуванні вантажу. При розгляді справи було встановлено, що представник станції призначення відмовився складати комерційний акт про недостачу вантажу, про що комісія у складі посадових осіб вантажоодержувача 13 листопада 2005 р. склала акт, який був зареєстрований 20 листопада 2005 р. Того ж дня вантажоодержувач надіслав начальнику Управління Південно-3ахідної залізниці скаргу на відмову станції скласти комерційний акт з приводу недостачі вантажу. Господарський суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що позивач припустився порушення вимог параграфу Правил перевезення вантажів, оскільки вантаж перевірявся 13 листопада 2005 р., а скаргу було подано лише 20 листопада 2005 р., через що приймальний акт від 13 листопада 2005 р. не може бути достатнім доказом вини перевізника в недостачі вантажу.
    Дайте аргументовану оцінку рішенню суду.
    див. ст. 129 - 130 Про затвердження Статуту залізниць України
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/law...reg=457-98-%EF

    Цитата Сообщение от Z Z Z Посмотреть сообщение
    Завдання № 4
    Між КСП “Прогрес” і Управлінням залізниці було укладено договір на перевезення 40 т. помідорів свіжого врожаю овочепереробному заводу.Подано 2 вагони, які були повністю завантажені. На станції призначення при прийнятті вантажу було виявлено повну непридатність помідорів для переробки. В акті експертизи, проведеної на вимогу одержувача, зазначено, що помідори забруднено залишками і випарами міндобрив. Тому продукція не може бути використана через загрозу отруєння і підлягає знищенню.
    Встановлено, що міндобрива були одержані агрофірмою “Весна”. Після вивантаження вагони зразу ж були подані під завантаження КСП “Прогрес”. КСП звернулося до залізниці з вимогою про відшкодування збитків.
    Дайте правову оцінку ситуації. Кому належить право вимагати відшкодування збитків? Хто є суб’єктом відповідальності за збитки завдані КСП?
    Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
    Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер)
    може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).
    У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого
    складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час
    звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
    Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника. Для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку.
    Последний раз редактировалось ubroo; 31.01.2011 в 20:16.

Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •