PDA

Просмотр полной версии : Ликбез! Помогите студенту на работе!)



Collega
03.11.2008, 23:59
Подскажите, пожалуйста! Как составить письмо-претензию. Арендатор не платит арендную плату. Простите за примитивность! Нужна сама схема, по которой составляется претензия. Буду благодарен за ссылку на подобный материал, может, инструкция... любая помощь)

DEMO
04.11.2008, 00:43
ПРЕТЕНЗIЯ



Товариство з обмеженою відповідальністю
«Автомобіліст»
вул. Гагаріна, буд. 26, м. ___________
____________ обл., поштовий індекс _____
р/рахунок № 26003403765789 у ____________
відділенні АК ПІБ України

до

Відкритого акціонерного товариства «Реверс»
вул. Гагаріна, буд. 14, м. ____________
____________ обл., поштовий індекс _____

Претензія
№23 від 5.10.2004 р. на суму 1250 гр.

31 серпня 2003 року між нами був укладений договір №8 на ......, згідно з п. п. 2, 5 якого ми зобов’язалися ......, а ви в десятиденний строк з дня ...... оплатити нам вартість наданої послуги в сумі 1250 гр.

14 вересня 2003 року ми виконали узяті на себе зобов’язання, що підтверджується доданими до претензії ......

Ви порушили свої зобов’язання і не оплатили нам встановленої за ...... плати в сумі 1250 гр.

Вважаємо ваші дії незаконними, оскільки згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

На підставі викладеного й у відповідності із ст. 526, ч. 1 ст. 909, ч. 1 ст. 916 ЦК України, керуючись ч. 1, 2 ст. 5, ст. 6 ГПК України

прошу:

перерахувати на наш розрахунковий рахунок № 26003403765789 у ____________відділенні АК ПІБ України встановлену за ...... плату в сумі 1250 гр.

Додатки:

1. Копія договору №8 від 31.08.03 р.
2. Копії ...

«____»____________200__р. Директор ТОО «Автомобіліст»

______________Берест В.П.
Чё под руку попалось...
Заполнить своими данными можно легко, а уж потом и спрашивать дальше о деталях (ну там, может у Вас особенности какие есть...)

DEMO
04.11.2008, 01:00
Статья для понимания...


Какие основные требования к оформлению претензии? (http://www.npp.com.ua/1160/1161.html)

Консультирует:

руководитель Департамента административного, корпоративного, хозяйственного и гражданского права Национальной правовой палаты Анна Гранкина

"Сегодня в украинском бизнесе проблема повышения лояльности и способы удержания клиентов — в числе самых актуальных. Поэтому, среди прочих, важным механизмом формирования лояльности является и эффективная работа с жалобами, претензиями и рекламациями.

Для урегулирования конфликтных ситуаций в украинском законодательстве предусмотрено, по крайней мере, два способа решения споров, возникающих в процессе хозяйственной деятельности — досудебный (претензионный) порядок и обращение с иском в суд.

Сегодня досудебный (претензионный) порядок решения споров носит рекомендательный характер, зависит от договоренности сторон и регулируется ст. 222 Хозяйственного кодекса Украины (ХКУ), статьями 5–8 Хозяйственного процессуального кодекса Украины (ХПКУ).

Законом Украины от 17.05.01 г. № 2413-III и Решением Конституционного Суда Украины от 09.07.2002 г. № 15-рп/2002 был отменен обязательный претензионный порядок решения хозяйственных споров. Теперь стороны вправе самостоятельно решать вопрос о направлении или не направлении претензии. Однако если пунктом договора предусмотрен вариант урегулирования споров путем направления претензий, то процедура досудебного порядка решений хозяйственных споров в данном случае является обязательной.

Помните, обращение с претензией не останавливает срок исковой давности, поэтому учитывайте данный фактор, если вы планируете подать иск в суд.

Согласно ст. 6 ХПКУ претензия должна содержать:

а) полное наименование и почтовые реквизиты заявителя претензии и предприятия, организации, которым претензия предъявляется; дату предъявления и номер претензии;

б) обстоятельства, на основании которых предъявлена претензия; доказательства, подтверждающие эти обстоятельства; ссылку на соответствующие нормативные акты;

в) требования заявителя;

г) сумму претензии и ее расчет, если претензия подлежит денежной оценке, платежные реквизиты заявителя претензии;

д) перечень документов, прилагающихся к претензии, а также других доказательств.

Претензия в обязательном порядке должна быть подписана уполномоченным лицом вашего предприятия, организации или вашим представителем по доверенности. К тому же, кроме претензии, вы обязаны направить виновной стороне оригиналы или должным образом удостоверенные копии таких документов для подтверждения своих требований.

Следует обратить внимание на то, что, если к претензии не приложены все необходимые документы, получатель имеет основания их истребовать. При этом срок рассмотрения претензии останавливается до получения истребованных документов или окончания срока их представления. Если истребованные документы в установленный срок не поступили, претензия рассматривается по имеющимся документам.

Претензия и прилагающиеся к ней документы направляются адресату заказным или ценным письмом или вручаются лично под расписку.

Согласно ч. 1 ст. 7 ХПКУ претензия должна быть рассмотрена в месячный срок, который исчисляется со дня получения претензии. Если претензия связана с качеством и комплектностью продукции (товаров), в случае предусмотренной правилами или договором обязательной перепроверки вами забракованной продукции (товаров), ч. 2 ст. 7 ХПКУ установлен срок рассмотрения до двух месяцев.

Ответ на претензию также составляется в письменной форме, подписывается уполномоченным лицом предприятия, организации (их представителем) и направляется заказным или ценным письмом или вручается лично под расписку.

Ответ на претензию должен содержать:

а) полное наименование и почтовые реквизиты отвечающих предприятия, организации, и тех, которым ответ направляется; дату и номер ответа; дату и номер претензии, на которую дается ответ;

б) если претензия признана полностью или частично, — признанную сумму, название, номер и дату расчетного документа на перечисление этой суммы, или срок и средство удовлетворения претензии, если она не подлежит денежной оценке;

в) если претензия отклонена полностью или частично, — мотивы отклонения со ссылкой на соответствующие нормативные акты и документы, которые обосновывают отклонение претензии;

г) перечень прилагающихся к ответу документов и других доказательств.
Если претензия отклонена полностью или частично, вам должны быть возвращены оригиналы документов, полученных с претензией, а также направлены документы, обосновывающие отклонение претензии, если их у вас нет.

Если претензия об уплате денежных средств, к которой прилагается платежное требование-поручение, признана полностью или частично, в платежном требовании-поручении должна быть указана признанная сумма. Платежные требования-поручения выполняются учреждениями банков в порядке, установленном Национальным банком Украины. Таковым является общий порядок досудебного урегулирования хозяйственных споров, предусмотренный нормами ХКУ и ХПКУ".

Другие консультации:

Как правильно сформировать уставной капитал акционерного общества? Какие существуют виды акций? (http://www.npp.com.ua/1160/1268.html)

Следует ли страховать недвижимость? (http://www.npp.com.ua/1160/1168.html)

Чи існують правові методи захисту клієнта від надання юридичної допомоги неналежним чином? (http://www.npp.com.ua/1160/1201.html)

Задать вопрос, чтобы получить консультацию юриста >>> (http://www.npp.com.ua/question.html)

Collega
04.11.2008, 10:11
Спасибо!!! Перед тем как создать здесь тему, искал образец в и-нете, и нашел только претензии в вопросах прав потребителей. А где вы берёте образцы документов?

Collega
04.11.2008, 10:21
И, ещё. Как правило у второй стороны есть свой экземпляр договора. Как обозначить это в претензии? И откуда брать номер, о котором говориться в законе?

kosmos
04.11.2008, 11:10
вставлю свои 5 копеек.
А зачем писать претензию - это лишнее время ( месяц на ее рассмотрение).
Не проще направить требование по 530 ГК Украины, дать срок минимум 7 дней а затем готовить материалы в суд.

DEMO
14.11.2008, 10:51
Что такое ГК Украины?
В Господарському кодексе - 418 статей.
Я понимаю, что Вы имели ввиду Цивильный кодекс, но лучше бы правильно называть, дабы путаницы не вызывать.

Вот эта статья: (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=9&nreg=435-15)

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його
виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений
вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з
настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор
має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення
вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору
або актів цивільного законодавства.
Только "маэ право вимагати" - это ведь и есть направить претензию, в которой потребовать выполнить то-то и то-то.

Krang
06.02.2009, 10:59
вставлю свои 5 копеек.
А зачем писать претензию - это лишнее время ( месяц на ее рассмотрение).
Не проще направить требование по 530 ГК Украины, дать срок минимум 7 дней а затем готовить материалы в суд.

Очень интересно, я если в договоре забито, что не допускается обращение в суд , если не было досудебного регулирования по средству направления претензии?А если направить требование, такое уже было в практике, сторона начинает ссылаться на пункт договора и говорить о нарушении досудебного порядка, так как требование не есть претензия?:ab1

kosmos
06.02.2009, 13:54
а вы ссылайтесь на конституцию где записано право обращения сразу в суд.
ВРоде было разъяснение Высшего хозяйственного суда по этому поводу.

Ray of Ligth
26.05.2009, 20:50
вставлю свои 5 копеек.
А зачем писать претензию - это лишнее время ( месяц на ее рассмотрение).
Не проще направить требование по 530 ГК Украины, дать срок минимум 7 дней а затем готовить материалы в суд.

Если не отослати претензию, то суд в последствии может сослаться на норму ХК, которая говорит о необходимости предъявления претензии и в последствии очень долго морочить голову принимает иск или нет. В Винницком хозяйственном суде мне вынули печень за отсутствие претензии пока все разрешилось. так что подумайте.

JG10
26.05.2009, 23:36
Если не отослати претензию, то суд в последствии может сослаться на норму ХК, которая говорит о необходимости предъявления претензии и в последствии очень долго морочить голову принимает иск или нет. В Винницком хозяйственном суде мне вынули печень за отсутствие претензии пока все разрешилось. так что подумайте.

Подумайте Вы, потому что эта норма отменена, можно обратится сразу в суд.

kyk
27.05.2009, 09:35
Если не отослати претензию, то суд в последствии может сослаться на норму ХК, которая говорит о необходимости предъявления претензии и в последствии очень долго морочить голову принимает иск или нет. В Винницком хозяйственном суде мне вынули печень за отсутствие претензии пока все разрешилось. так что подумайте.

А как быть с решением Конституционного Суда?:D

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)
N 15-рп/2002, 09.07.2002, Рішення, Конституційний Суд України

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)
м. Київ, 9 липня 2002 року
N 15-рп/2002
Справа N 1-2/2002



Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Козюбри Миколи Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповідач,
Селівона Миколи Федосовича,
Тимченка Івана Артемовича,
Тихого Володимира Павловича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України про поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 42, 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб".
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність неоднозначного застосування частини другої статті 124 Конституції України судами України в цивільному та господарському процесах.
Заслухавши суддю-доповідача Савенка М.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 41, частин першої, другої статті 55 та частини другої статті 124 Конституції України.
Ухвалою Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) відкрито конституційне провадження у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України. Стосовно офіційного тлумачення положень статті 41, частин першої, другої статті 55 Конституції України у відкритті конституційного провадження відмовлено на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Необхідність офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України суб'єкт права на конституційне звернення обгрунтовує неоднозначним застосуванням судами загальної юрисдикції в господарському та цивільному процесах положень відповідних процесуальних норм, які встановлюють обов'язкове досудове врегулювання спорів і наслідки його недодержання.
Зазначається, що стаття 136 Цивільного процесуального кодексу України передбачає як підставу для відмови у прийнятті заяв у цивільних справах недодержання особою, що звернулась до суду, "встановленого законом для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи", а стаття 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у випадках неподання доказів "вжиття заходів досудового врегулювання спору" позовна заява повертається без розгляду.
Обов'язкове досудове врегулювання спорів, на думку автора звернення, порушує його право на судовий захист. Наголошується, що Верховний Суд України у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року N 9 вказав на неприпустимість відмови особі у прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку, проте господарські суди повертають позовні заяви без розгляду, якщо позивачем не було дотримано порядку досудового врегулювання спорів.
Верховна Рада України 21 червня 2001 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" N 2539-III, яким назву Кодексу змінено на "Господарський процесуальний кодекс України", а слова в тексті Кодексу "арбітражний", "доарбітражний" та "арбітражний процес" замінено відповідно словами "господарський", "досудовий" та "судовий процес". Враховуючи, що конституційне звернення було направлено до Конституційного Суду України до набрання чинності згаданим Законом, а порушені у зверненні питання стосуються змісту відповідних положень Арбітражного процесуального кодексу України, Конституційний Суд України під час розгляду цієї справи застосовує відповідні терміни з урахуванням вимог названого Закону.
2. Голова Верховної Ради України в листі до Конституційного Суду України звертає увагу на те, що норми Конституції України, які визначають юрисдикцію судів щодо конкретних правовідносин та "право особи (зокрема юридичної особи) на судовий розгляд спору, не можуть бути поставлені в залежність від наявності чи відсутності в законах України спеціальних положень про можливість звернення до суду по кожній конкретній категорії справ".
На думку Голови Верховного Суду України, положення постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 1 листопада 1996 року щодо неприпустимості відмови у прийнятті позовної заяви чи скарги з підстав, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку, стосується і господарських спорів. Об'єктивних причин, які обумовлювали б необхідність обов'язкового застосування досудового врегулювання таких спорів, не існує.
Голова Вищого господарського суду України вважає, що поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, зовсім не виключає можливості захисту права особи в інших несудових установах чи за процедурами, які узгоджуються з нормами Конституції України.
3. Конституційний Суд України виходить з того, що положення частини другої статті 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.
Для забезпечення судового захисту Конституція України у статті 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування функцій судів та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).
Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.
Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.
Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
З урахуванням викладеного положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 51, 63, 65, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вирішив:
1. Положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
2. Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України привести нормативно-правові акти у відповідність з вимогами статті 124 Конституції України та її тлумаченням у цьому Рішенні.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у Віснику Конституційного Суду України та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Inhouse_outlaw
27.05.2009, 10:22
Подскажите, пожалуйста! Как составить письмо-претензию. Арендатор не платит арендную плату. Простите за примитивность! Нужна сама схема, по которой составляется претензия. Буду благодарен за ссылку на подобный материал, может, инструкция... любая помощь)

ПРЕТЕНЗІЯ N ___
про ___________________________

Сума цієї претензії складає ____________________________________ грн.
(зазначити суму претензії, до претензії додати розрахунок суми претензії)

"___" ____________ 20__ р. між _______________ та _________________ був укладений Договір оренди N ___ (надалі іменується "Договір"), згідно з п. ___ якого ___________________________________________ (вказати заявника претензії) передав вам ___________________________________ (приміщення, торговельну точку (обладнання)), розташоване _________________, загальною площею ________________ .
У відповідності до п. ___ Договору ви повинні були сплатити орендну плату у розмірі __________ та інші витрати, пов'язані з утриманням ___________ до "___" ____________ 20__ р. у сумі ________________ грн. Порушивши умови Договору ________________ (найменування одержувача претензії) не вніс жодних з вищезазначених платежів.
Згідно з п. ___ Договору за несвоєчасну сплату передбачених у п. ___ Договору платежів нараховується пеня у розмірі ___ % від простроченої суми за кожний день прострочення, яка станом на "___" ____________ 20__ р. становить _________________________ грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ___ Цивільного кодексу України, ст. ст. ___ Господарського кодексу України, просимо перерахувати суму основного боргу ___ грн., три проценти річних від простроченої суми, а саме _________, та пеню у розмірі ___ грн., що разом складає ___________ грн. на наш поточний рахунок ______________________________ у ______________________.
У разі невиконання заявлених у цій претензії вимог до "___" ____________ 20__ р. у повному обсязі ми будемо змушені звернутися до господарського суду за примусовим задоволенням наших вимог, що призведе до збільшення вашого боргу на суму встановленого індексу інфляції та відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
Всі документи, які необхідні для розгляду цієї претензії, додаються.

Додатки:
(подається перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів)

У разі, якщо визначені у претензії документи відсутні в іншої сторони, до претензії додаються оригінали документів, що підтверджують пред'явлені заявником претензії вимоги, або їх належним чином засвідчені копії.

Inhouse_outlaw
27.05.2009, 10:24
А как быть с решением Конституционного Суда?:D

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)
N 15-рп/2002, 09.07.2002, Рішення, Конституційний Суд України

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)
м. Київ, 9 липня 2002 року
N 15-рп/2002
Справа N 1-2/2002

Обычно сама всех посылаю на это решение, но, справедливости ради, стоит отметить, что направление претензии одной из сторон другой стороне является попыткой урегулировать спор без суда, что при неудовлетворении исковых требований может повлиять на распределение судебных расходов (в хоз процессе)